Концепція виховної роботи

Концепція

 виховної роботи зі студентами

 в Київському енергетичному коледжі

Основні положення:

  1. Зміст і область застосування

  2. Формування особистості майбутнього фахівця в сучасних умовах

  3. Формування гуманітарного середовища у коледжі – основа підготовки фахівця ХХІ століття

  4. Загальні положення про виховну роботу зі студентами

  5. Основні напрямки формування особистості майбутнього фахівця

     5.1 Професійна підготовка

     5.2 Виховання патріотизму й інтернаціоналізму

     5.3 Моральне виховання особистості

     5.4 Естетичне виховання особистості

     5.5 Виховання фізично й духовно здорової особистості, пропаганда здорового         способу життя

     6. Форми й методи виховної роботи зі студентами

     7. Основні методи й форми виховної роботи поза межами навчального процесу

     8. Проведення соціологічних досліджень

     9. Організаційне забезпечення системи виховання студентів

      Додатки

  1. Положення про класних керівників груп

  2. Положення про старосту студентської групи

1.ЗМІСТ І ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

      1.1 Концепція виховної роботи зі студентами в коледжі КЕК розроблена з метою створення нормативної бази системи виховної роботи в коледжі.

    Виховна робота в коледжі здійснюється у відповідності зі стратегією державної молодіжної політики України, указами Президента, документами Міністерства освіти й науки України по напрямках:

  • Професійна підготовка

  • Моральне виховання

  • Патріотичне виховання

  • Естетичне виховання

  • Фізичне виховання

  • Трудове виховання

    Концепція містить вимоги:

  • до структури, форм, методів і засобам розвитку й становлення професійних і особистісних якостей студентів протягом усього періоду навчання в коледжі;

  • до організації виховної роботи зі студентами в коледжі.

    2.Формування Особистості майбутнього фахівця в сучасних умовах

    Сучасне українське суспільство характеризують динамічні зміни в економіці, політиці, у відносинах між суспільством і особистістю. Процеси диференціації й інтеграції, інтенсивні соціальні переміщення, ріст соціальної активності різних суспільних груп, нові соціально-економічні умови розвитку суспільства вимагають переоцінки й переосмислення статусу фахівця, і особистості як члена суспільства.

    Фахівець – випускник вищого навчального закладу являє собою, з одного боку, особистість, з іншого боку – працівника. Фахівець як працівник характеризується такими якостями як професійні знання, уміння й навички, необхідні для виконання їм професійних обов’язків. Фахівець як особистість характеризується життєвими цінностями, мотивацією, сприйнятими соціальними нормами, що регулюють його діяльність.

    Концепція формування й становлення фахівця нового типу повинна включати елементи виробничо-трудової й соціальної інфраструктури, урахувати всі особливості розвитку й реалізації потенціалу студента, забезпечувати сприятливі умови для його професійної підготовки й духовного розвитку, фізичного й морального здоров’я. При цьому необхідно наголошувати на розвиток здатностей студентів до самовдосконалення, на формування в них активної життєвої позиції, системи, що відповідають новим соціально-економічним умовам цінностей, духовних інтересів, демократичних установок і принципів.

    Ставлячи питання про розробку в навчанні й вихованні, слід чітко визначити мету й орієнтири виховної діяльності, її спрямованість, форми й методи. Свою роботу педагогічний колектив будує, опираючись на ідеї гуманізації, і направляє зусилля на формування нової гуманітарної культури й гуманітарного середовища в коледжі. Саме формування такого середовища через навчальний процес і поза навчальну роботу забезпечує якісну підготовку фахівців.

    3.Формування гуманітарного середовища у коледжі основа підготовки фахівця ХХІ століття

    Найважливішою якісною основою реформування вищої школи в цей час виступає гуманізація утвору. Головне завдання гуманізації полягає у формуванні майбутніх фахівців прагнення до одержання знань, оволодінні ними механізмами самоосвіти.

    Основу гуманізації становить процес гуманітаризації.

    Метою гуманізації й гуманітаризації вищої освіти є формування ц колективі гуманітарного середовища в коледжу у сучасних умовах полягає в тому, що її зміст повинний бути гуманістичним, по спрямованості відповідати цілям ХХІ століття. Таке середовище спрямоване на перетворення коледжу не тільки в навчальний, професійний центр, але й культурний, науковий, інтелектуальний, виховний.

    Гуманітарне середовище коледжу має три рівні:

  • Загальноколеджівське середовище, що включає всі напрямки діяльності

педагогічної системи, що має відповідну матеріально-технічну інфраструктуру й вирішальне завдання підготовки фахівців;

  • Соціокультурне середовищечастина загально-коледжівського середовища, що забезпечує гуманістичну спрямованість формування духовного мир особистості, що базується на соціально-культурній інфраструктурі коледжу;

  • Гуманітарне середовищечастина соціокультурного середовища, обумовлена одержанням світоглядного гуманітарного знання, формуванням гуманістичних цінностей особистості.

    Створення гуманітарного середовища як необхідної умови успішного функціонування вищої школи вимагає комплексного вирішення взаємозалежних проблем в області:

  • Здійснення навчального процесу;

  • Організації побуту, дозвілля й відпочинку;

  • Художньо й науково-технічної творчості;

  • Розвитку фізичної культури;

  • Формування здоровішого способу життя;

  • Створення комфортного соціально-психологічного клімату, атмосфери довіри й творчості, реалізації педагогіки співробітництва, демократії й гуманізму. 

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВИХОВНУ РОБОТУ ЗІ СТУДЕНТАМИ

    Формування особистості майбутнього фахівця є основним завданням системи вищої освіти, що забезпечує розвиток і становлення професіонала, громадянина, інтелігента, що володіє сучасним науковим світоглядом, здатного до професійного, інтелектуального і соціальної творчості.

   Спрямованість виховної роботи визначається гуманістичними цілями вищої освіти, соціальним замовленням на якісну підготовку фахівців з вищою освітою, індивідуальним потребам усіх учасників навчально-виховного процесу.

   Найважливішими  напрямками виховної роботи в коледжі слід вважати:

  • Посилення виховного аспекту професійної підготовки з урахуванням світоглядних знань, що ставляться до системно-орієнтованого розуміння таких зв’язків, як людина-людина, людина-суспільство, людина-техніка, людина-природа;

  • Комплексне вирішення взаємозалежних проблем в області здійснення навчального процесу, організації побуту, дозвілля й відпочинку, художньої й науково-технічної творчості, розвиток фізичної культури й спорту, формування здорового способу життя;

  • Створення комфортного соціально-психологічного клімату, атмосфери довіри й творчості, забезпечення реальних умов для розвитку учасників виховного процесу на засадах педагогіки співробітництва, демократії й гуманізму, їх активної взаємодії;

  • Удосконалення фундаментальної підготовки в області соціально-гуманітарних, загальнонаукових і технічних дисциплін. Фундаменталізація розглядається як база загальнокультурної, соціальної й науково-технічної основи формованої системи знань, культури, сучасного світогляду, а також таких необхідних якостей фахівця, як універсальність, здатність до самоосвіти, професійної мобільності;

  • Розвиток матеріально-технічної бази й соціокультурної сфери (достатня кількість навчальної літератури, комп’ютерних класів, учбово-методичних кабінетів, читальних залів, лабораторій, оснащених сучасним устаткуванням, приладами і т.д)

  • Пошук найбільш ефективних шляхів засобів виховання студентів у всіх сферах їх життєдіяльності;

  • Організація й проведення соціологічних досліджень.

    Формування особистості студента припускає здійснення системи виховних впливів, що включає навчальний процес, суспільну, художньо-творчу діяльність, сферу спілкування, навколишнє середовище, природу, мистецтво і т.д.

    Основними принципами організації системи навчання й виховання в сучасних умовах повинні стати:

  • Відповідність організації навчально-виховної роботи й усієї діяльності коледжу сучасними принципами розвитку вищої освіти в країні (демократизації, гуманізації, активності особистості й ін.)

  • Єдність наукового, прикладного й практичного аспектів функціонування системи виховання;

  • Прагнення до найбільш повного задоволення потреб усіх учасників процесу навчання-виховання;

  • Наукове забезпечення розвитку системи навчання й виховання студентів.

    Формовані у вищій школі соціально-значимі якості особистості майбутнього фахівця:

  • Світоглядні (гуманізм, натхненність, гармонійність, цілісність);

  • Професіоналізм (професійна компетентність): наявність знань, умінь, навичок, творчих здібностей, активності, відповідальності;

  • Соціальна активність (почуття боргу, комунікативність, колективізм, мужність, воля, оптимізм, наполегливість, енергійність, організованість, мобільність, дисциплінованість, чесність і ін.);

  • Певний культурний і інтелектуальний рівень;

  • Цивільна зрілість.

5. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ФОРМУВАННЯ

 ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

     5.1. Професійна підготовка

    Найважливіший елемент у системі підготовки майбутнього фахівця, його формування як особистості – сучасні знання.

    Професійна підготовка повинна бути спрямована на:

  • Розвиток у студентів потреби до навчання, виховання відносин до праці й професіоналізму як до вищих моральних і життєвих цінностей;

  • Формування вмінь і практичних навичок ефективного використання фундаментальних і природничо-наукових знань у розв’язку прикладних завдань і в наукових дослідженнях;

  • Формування трудової активності у всіх сферах освітньої діяльності, в оволодінні передовими прийманнями й засобами.

       Найважливішими напрямками вдосконалювання професійної підготовки фахівців слід вважати:

  • Організацію навчального процесу на основі передових педагогічних технологій, що забезпечують можливість вибору моделі навчання й одержання студентом комплексу знань, що максимально відповідають його потребам, ідеалам, цінностям і індивідуальним здатностям ( розробка планів і програм, форм і методів навчання, що індивідуалізують різні моделі підготовки, взаємин між студентами й викладачами);

  • Забезпечення умов для розвитку творчої самоосвітньої діяльності студентів ( раціональне планування, організація й контроль самостійної роботи студентів, використання різних форм і методів організації виховного процесу, розвитку самостійності й ініціативи).

    5.2. Виховання патріотизму й інтернаціоналізму

    Виховання патріотизму й інтернаціоналізму припускає:

  • Формування знань із проблем інтернаціоналізму й патріотизму, розуміння ролі національного питання в сучасних умовах;

  • Виховання в студентів почуття усвідомлення себе громадянином України, появи духовно здоровішої любові до своєї Родини, своєму народу, відданості й самовідданого їм служіння, розуміння справжніх обов’язків перед суспільством і державою.

        5.3.Моральне виховання особистості

       Моральне виховання повинне бути спрямоване на:

  • Формування й розвиток моральності особистості як заходу засвоєння нею загальнолюдських і традиційно-національних гуманістичних цінностей, яка виражається в ступені усвідомлення студентом істини добра, справедливості, волі совісті, честі, і вихованості шляхетності, чесності, порядності, справедливості й відповідальності;

  • Розвиток самосвідомості й соціального оптимізму, сформованості, стійкості й зрілості гуманістичного світогляду й історичної свідомості, готовності й здатності до соціально відповідальної поведінки й діяльності;

  • Засвоєння особистістю соціально-культурного досвіду.

       5.4. Естетичне виховання особистості

       Естетичне виховання повинне бути спрямоване на:

  • Задоволення духовних запитів і інтересів особистості;

  • Прилучення студентської молоді до художньої творчості;

  • Розвиток естетичних здатностей, здоровіших потреб і високого естетичного смаку; розвиток навичок естетичної культури.

      Для практики естетичного виховання повинне бути характерно комбінації форм і методів, що забезпечують естетичне сприйняття, що й включають студентів в активну естетичну діяльність.

      5.5. Виховання фізично й духовно здоровішої особистості

      Фізичне виховання є масовим засобом активізації навчальної й виховної діяльності студентів і повинне бути спрямоване на:

  • Всебічний розвиток фізичних і духовних сил, підвищення працездатності, творчої активності й довголіття майбутніх фахівців;

  • Розвиток у студентів знань по фізичній культурі й спорту;

  • Виховання морально-вольових якостей, безперервне підвищення майстерності студентів-спортсменів і залучення всієї студентської молоді в масову спортивну роботу

  • Впровадження й фізичної культури й спорту в побут студентів, проведення оздоровчої роботи й пропаганди санітарно-гігієнічних знань.

  • Прийняти програму по організації роботи в профілактиці наркотичної, алкогольної, нікотинової й інших видів залежностей, а також ВІЛ-інфекцій у студентів.

6. ФОРМИ Й МЕТОДИ

 ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗІ СТУДЕНТАМИ

      6.1. Організація навчально-виховного процесу

      Найбільший виховний вплив на студентів у стінах коледжу виявляє організація виховного процесу, що створює атмосферу активного, творчого оволодіння спеціальністю.

      Основним вимогами до організації навчального процесу, що забезпечує підготовку ініціативних фахівців, що творчо мислять, повинні бути:

  • Відповідність підготовки фахівців державним кваліфікаційним характеристикам і навчальним планам, покликаним забезпечити реальну єдність навчально-виховного й наукового процесу й дати можливість мобільно, залежно від потреб, що постійно розвиваються, суспільства й виробництва, міняти його зміст і пріоритети;

  • Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом створення атмосфери змагальності за глибоке й творче освоєння навчальних дисциплін, впровадження в навчальний процес комп’ютерів, ділових ігор і інших форм активної навчальної діяльності, що стимулюють творчість і самостійність мислення студентів, розвитку міждисциплінарного знання;

  • Систематичний аналіз і узагальнення й досвіду роботи комісії циклових і факультетів по застосуванню різних форм і методів навчально-виховної діяльності, що найбільше ефективно формують професійні якості студентів, що й відповідають завданням соціально-економічного розвитку суспільства в сучасних умовах;

  • Проведення оглядів-конкурсів академічних груп, предметних олімпіад і т.п.; організація проведення науково-технічних конференцій, вистави студентських робіт на конкурси й огляди і т.д.;

  • Створення умов для розвитку студентського самоврядування питаннями трудового й професійного виховання.

  • Засобами досягнення професійної підготовки студентів є організація практичної діяльності студентів у всіх сферах життя коледжу: у навчальному процесі й науково-дослідній роботі, у виробництві й громадсько-корисних роботах.

       6.2. Створення системи загальної й спеціальної поінформованості студентів

       Безперервне інформування студентів про різні сфери життєдіяльності коледжу протягом усього періоду їх навчання повинне бути забезпечене створенням постійно обновлюваної системи вистави інформації, що включає в себе:

  • передачі Студії студентського телебачення

  • організація тематичних виставок літератури, інші форми активної взаємодії з бібліотекою, музеями, центрами;

  • створення різних буклетів, довідкової літератури т.д.;

  • зустрічі зі студентами курсів, випускниками коледжу, ученими, вадними фахівцями і т.д.;

  • проведення загальноколеджиських заходів, урочистих свят;

  • постійне інформаційне наповнення інтернет-сайту коледжу;

  • розробка й впровадження рекомендаціїз організації розумової праці й самостійної роботи студентів у рамках навчальної діяльності і т.д.,пропаганда позитивного досвіду роботи групи й окремих студентів у засобах масової інформації.

       Система інформації повинна забезпечити:

  • Ознайомлення студентів із традиціями коледжу, його структурою, правилами внутрішнього розпорядку, правами й обов’язками студентів і т.д.; організацією навчального процесу; завданнями й напрямками діяльності різних підрозділів і громадських організацій коледжу; можливостями культурного, духовного й фізичного розвитку в стінах коледжу й за його межами;

  • Формування вмінь і навичок навчальної, науково-0дослідницької й суспільної роботи: при роботі із книгою, конспектом, комп’ютером, при підготовці до лабораторної роботи, заліку, до семінарських занять; самостійній роботі студентів, пошуку й зберіганні наукової інформації і т.д.;

  • Розвиток самостійності, активності, інтересу до розумової роботи (планування режиму роботи й своєчасної реалізації графіків навчального процесу, організація робочого місця і т.д.), виховання цілеспрямованості й дисциплінованості.

       6.3 Реалізація демократичної й відкритої системи соціального партнерства

       Найбільш плідний процес виховання й навчання забезпечується правильно побудованою системою взаємин між педагогом і тими, яких навчають.

       Необхідними умовами для реалізації демократичної системи соціального партнерства в коледжі є:

  • Функціонування коледжу класних керівників студентських груп молодших курсів денних відділень. У їхній функції повинні входити проблеми інформування студентів по різних питаннях життєдіяльності коледжу, наставництво й забезпечення соціального партнерства;

  • Регулярні зустрічі студентської молоді із представниками адміністрації коледжу, відділень, циклових комісій, класних керівників;

  • Участь представника студентського профкому, що виражає інтереси студентів, у роботі органів керування коледжу;

  • Удосконалювання різних форм студентського самоврядування (участь студентів у виборах, у роботі адміністративної рад коледжу, приймалень,стипендіальних і атестаційних комісіях, студентських радах гуртожитку і ін.).

      6.4 Забезпечення професійної готовності викладачів до реалізації сучасних педагогічних принципів

      Реалізація завдань навчання й виховання здійснюється в процесі спілкування викладача зі студентами. Ця сфера діяльності вимагає від педагога знання особливостей розвитку особистості, її потреб, інтересів і цілей, а також взаємному психологічному розташуванню того, якого навчають , і педагога.

      З метою забезпечення професійної готовності до реалізації сучасних педагогічних принципів, викладачі зобов’язані безупинно підвищувати свій рівень педагогічної культури, розбудовувати вміння активно управляти взаєминами в навчальному колективі.

     Удосконалювання педагогічної й професійної майстерності викладачів забезпечується;

  • Системою підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів;

  • Постійно діючими семінарами;

7. Форми й методи позаудиторної

виховної роботи зі студентами

       Завдання всебічного розвитку особистості студента найбільше ефективно вирішуються в процесі виховної роботи у вільний від занять час, головне призначення якої полягає в розвитку через різні її форми професійних, художніх, спортивних і інших здатностей студентів, у розширенні можливостей культурного й духовного росту.

       Система поза навчальної виховної роботи (ПВР) включає:

  • Роботу коледжу в цілому та його відділень;

  • Проведення загальноколеджівських свят;

  • Виховну роботу в гуртожитках.

       Форми й методи позаучбової виховної роботи багатообразні:

  • Проведення музичних вечорів, читацьких конференцій, вечорів питань і відповідей, диспутів, усних журналів;

  • Зустрічі з письменниками, композиторами, акторами, проведення бесід і лекцій про досягнення в області літератури, музики, мистецтва;

  • Презентація книг і персональних виставок художників, фотографів; виставки наукових досягнень, інформаційного матеріалу про історію коледжу;

  • Організація відвідування концертів, спектаклів і т.д.;

  • Розвиток концертної діяльності колективів художньої самодіяльності;

  • Організація відвідувань музеїв, ознайомлення з пам’ятниками історії й культури міста, краю й країни;

  • Проведення наукових студентських конференцій, олімпіад, конкурсів студентських робіт, рефератів;

  • Формування в студентів високої правової культури, глибокої поваги до Конституції, законів України, принципам і нормам правового, цивілізованого суспільства не тільки в навчальному процесі, але й усім стилем життя коледжу, діяльності керівників усіх рівнів;

  • Посилення правового виховання студентів, профілактичної роботи із запобігання порушень громадського порядку, правил гуртожитку шляхом організації лекцій і бесід із запрошенням фахівців органів суду, прокуратури й МВС;

  • Проведення серед студентів пропаганди із проблем раціонального природокористування.

      Підвищення рівня фізичного виховання й спортивно-масової роботи шляхом:

  • Забезпечення зв’язку фізичного виховання студентів з навчальним процесом через систему фізкультурної освіти;

  • Розвитку матеріально-технічної бази для занять фізичною культурою у коледжі й у студентських гуртожитках;

  • Удосконалювання методичних і наукових основ фізичного виховання;

  • Залучення студентів і викладачів у спортивні заходи;

  • Поліпшення фізкультурно-спортивної й оздоровчої діяльності студентського профкому, фізичної культури й спорту;

  • Проведення масових спортивних заходів ( спартакіади, краси, змагання з видів спорту; огляди0конкурси серед спеціальностей на кращу постановку спортивно-масової роботи і т.д.);

  • Розвиток студентського самоврядування в області фізкультури й спорту через організацію самодіяльної фізкультурної роботи.

      Форми виховної роботи в гуртожитку:

  • Проведення лекцій, бесід, консультацій з викладачами , вечорів відпочинку, зустрічей із цікавими людьми;

  • Проведення спортивних заходів, змагань між кімнатами, поверхами і т.д.

       Сприятливо позначаються  на поліпшенні всієї виховної роботи  в гуртожитку: міські огляди-конкурси на кращу організацію виховної роботи в гуртожитку.

       Одним з перспективних напрямків виховної роботи є її професіоналізація й пов’язані з нею питання методичного, кадрового й фінансового забезпечення.

      Професіоналізація виховної роботи припускає:

  • наявність фахівців-організаторів, що володіють педагогічними знаннями й сучасним світоглядом;

  • координацію діяльності різних коледжівських структур ПВР за допомогою єдиного центру;

  • фінансування з федеральних, муніципальних, коледжівських джерел;

  • матеріально-технічну базу.

 

8. ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

       Важлива роль у розв’язку завдань формування особистості майбутнього фахівця приділяється соціологічним дослідженням, основним напрямком яких повинен стати аналіз комфортності гуманітарного середовища у коледжі з метою виявлення недоліків і слабких місць у діяльності колективу й вироблення конкретних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення виховної роботи в коледжі.

 

9. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ

       8.1 Виховну роботу в коледжі очолює заст..директора з навчально-виховної роботи.

      До складу входять:

      Завідуючі відділеннями, класні керівники, вихователі, завідуюча гуртожитком, голова студентського профкому, голова студентської ради коледжу і гуртожитку, що мають відношення до виховної роботи у коледжі.

      Заст.директора з НВР покликаний:

  • Ініціювати й координувати діяльність усіх підрозділів коледжу, як виконавчого органу студентського самоврядування, що брав участь у виховній роботі зі студентами;

  • Здійснювати загальне керівництво й контроль над складанням і виконанням планів виховної роботи у коледжі.

      8.2 Розробка планів, організація й контроль їх виконання, аналіз результатів із пропозиціями з удосконалювання виховної роботи покладає:

  • У коледжі- заступника директора з НВР;

  • На відділеннях – на завідувачів відділеннями;

  • У гуртожитку – на вихователів та зав. Гуртожитком.

      8.3 Виконання планів виховної роботи забезпечується:

      На відділеннях:

  • Діяльністю завідуючих відділеннями;

  • Діяльністю різних суспільних студентських організацій;

  • Старостам відділення.

 

       У студентських гуртожитках:

  • Роботою студентських рад гуртожитків разом з зав.гуртожитком. Студентські ради гуртожитків є органами студентського самоврядування в гуртожитку. Їхня роль полягає в залученні широкого активу студентів до участі в борьбі за високу культуру побуту, за чистоту й порядок, за нетерпиме відношення до негативних явищ.

       У коледжі в цілому:

       Діяльністю різних молодіжних організацій.

       Відповідальність за виховну роботу зі студентами в цілому по коледжу покладено на адміністрацію коледжу.

       Особлива роль в організації й проведенні виховної роботи приділяється засобам масової інформації.

       Необхідної складової процесу формування творчої особистості студента, підвищення його самостійності й відповідальності перед суспільством виступає студентське самоврядування.

       Коло питань, до розв’язку яких можуть бути притягнуті студенти, різноманітне: участь в обговоренні підсумків навчальної й виховної діяльності, ефективності організації самостійної роботи студентів, розподіл місць у гуртожитку, включаючи прийняття поселення, виселення студентів з гуртожитків, в оцінці якості проведення занять і т.д. Студентське самоврядування, як необхідна умова формування трудових якостей майбутніх фахівців, доцільно ширше впроваджувати в науково-дослідну роботу студентів, у їхній громадсько-корисній праці й в інші форми й напрямки діяльності студентів.

      Успішний розв’язок проблеми формування особистості майбутнього фахівця як професіонала й громадянина припускає що нове покоління зуміє подолати безініціативність і пасивність і почне будувати нове життя за законами сучасної цивілізації, що опирається не тільки на високорозвинену техніку й досягнення наукової думки, але й на широку й різносторонню духовну культуру, що включає повагу до всього навколишнього нас на планеті, і в першу чергу, до самого життя.

      Пошук особистої позиції, змісту власного буття, особистий вибір і відповідальність за нього перед самим собою й усім суспільством стимулюють прагнення молоді до морального самовдосконалення, гуманності, гідності й честі.

       У результаті, коледж повинен стати не тільки центром підготовки професіоналів, але й широким культурно-освітнім і культурно-моральним простором, де панують гуманістично-моральні цінності.

 

 

         Заст.директора                                                                                                  І.В.Сук